Головна < Антична література: Греція <    

Каллін
Поезії
Переклад В.Маслюка, Н.Пащенко


Καλλινος / Kallinos. Ελεγεια, сер. VII ст. до Р.Х.

Передмова, примітки: Д. Кузьменко та ін.

Джерела: Давньогрецька поезія  в українських перекладах і переспівах: Хрестоматія / Укладач В. Маслюк. - К., 1994. - С.: 110; Давньогрецька класична лірика: Антологія / І. Мегела, О.Левко. - К.: Арістей, 2006. - 400 с. - С.: 28-30; Пащенко В.І, Пащенко Н.І. Антична література. - К.: Либідь, 2001. - 718 с. - С.: 131.

Електронний текст: www.ae-lib.org.ua, 2009


Зміст

Про автора

Фрагмент 1 (Переклад Віталія Маслюка)

Фрагмент 1 [уривок 1] (Переклад Нінель Пащенко)

Фрагмент 1 [уривок 2] (Переклад невідомий)

Примітки

 


 

Про автора

Життя

Каллін жив у середині VII століття до Р.Х. Народився у місті Ефес, що в Іонії, у Малій Азії. Відомості про життя відсутні, навіть період життя визначається лише тими подіями, про які він говорить у своїх віршах. Малоазійським містам тоді загрожувала небезпека від кіммерійців, які раніше проживали у Північному Причорномор'ї, але, витиснуті скіфами, вони у 690-660 роках до Р.Х. напали на Азію, зруйнували місто Магнесію та захопили столицю Лідії Сарди.

Творчість

Каллін вважається засновником літературного жанру елегії. Разом з Тіртеєм він є найдавнішим представником античної елегійної лірики. До нас дійшла лише одна більш-менш повна елегія "Μεχρις τευ κατακεισθε; κοτ' αλκιμον εξετε θυμον..." ("Доки ви будете лежнем лежать? Коли в серці своєму...") у чотирьох уривках та ще три невеликі фрагменти інших його творів.

В елегії поет постає як патріот і політик, що турбується за долю своїх співгромадян.  Твір розпочинається питаннями, які слідують одне за одним і створюють зростаюче напруження, що й визначає загальний настрій твору: "Доки ви будете лежнем лежать? Коли в серці своєму / Сильний розбудите дух?". Каллін закликає ефесців забути лінощі, безжурне життя і піднятись на захист своєї вітчизни, оскільки "всюди війна на землі" і вона наближається. Заклики Калліна нагадують промови гомерівських героїв, що свідчить про тісний зв'язок ранньої ліричної поезії з епосом доби архаїки.

Образ воїна у Калліна теж несе суто героїчні риси. Визначальним для нього є відвага, слава і честь. Причому на першому місці батьківщина, потім діти і, нарешті, дружина: "Вимагає слава й честь, щоб кожен за батьківщину боровся, боровся з ворогом за дітей, за молоду дружину". Цей образ хороброго захисника, що користуватиметься славою не лише за життя, а й після смерті, мав надихати і зміцнювати відвагу слухачів. Природне відчуття страху перед смертю поет розчиняє філософським сприйняттям її невідворотності, неможливості ухилитися від неї. Зображається і підготовка воїна до битви: "...піднявши списа, кожен до бою поспішає, міцним щитом прикриваючи багатомогутнє серце...". Серце займає у Калліна важливе місце, є цінністю, яку необхідно берегти і захищати, адже в ньому концентрується і відвага, і мужність, і сила. Кордоцентричність є характерною ознакою лірики цього періоду - індивідуальної поезії, що починає звертатись до людських почуттів.

Каллін користувався популярністю у Греції, проте до нас дійшли надто невеликі фрагменти, аби більш повно оцінити творчість цього поета. Йому приписувався великий гімн на честь Зевса, ряд віршів, основою яких були фольклорні пісні, а також поема з трьох книг "Наксоська історія". Авторство Калліна у останньому випадку викликає сумнів.

Елегії Калліна виконувались, імовірно, на центральному майдані міста напередодні народних зборів, а також у громадських приміщеннях - залах, де зберігались обладунки та зброя, відбувались ритуальні загальні трапези.

Література

Оригінали: 

Українські переклади:

Критична література:

 Дмитро Кузьменко, 2009

 

Фрагмент 1

Доки ви будете лежнем лежать? Коли в серці своєму

Сильний розбудите дух? Чи ж сусідів своїх

Зовсім не соромно вам, юнаки? Ви гадаєте: в мирі

Тут живете, коли весь край охопила війна!

 

Кожен, вмираючи, хай списом же вдарить хоч раз.

Почесть і слава велика у бій іти за батьківщину,

Битися за молоду жіночку і за діток

З ворогом лютим, а смерть до нас прийде, коли призначили

Мойри* прийти їй до нас. Тож нехай кожен свій спис

Міцно підніме і б'ється відважно у битвах воєнних,

Серце могутнє своє вміло прикривши щитом.

 

Смерті ніхто не уникне, бо так призначила всім доля,

Навіть якщо хтось веде рід від безсмертних батьків.

 

Часто буває, що битви уникнеш і брязкоту зброї,

Вернешся у дім свій, і тут доля пошле тобі смерть,

Милим, одначе, не будеш в народі і бажаним всюди,

Прийде до тебе біда - мало хто поміч подасть.

Тільки загибель відважних героїв народ прославляє.

Мов півбогам**, скрізь таким шана достойна в людей.

Переклав Віталій Маслюк

 

 

Фрагмент 1 [уривок 1]

За батьківщину достойно й преславно мужам воювати,

Битись за малих діток, також за любу жону

З ворогом злим. Смерть тоді лиш прийде, коли нам на долю

Мойри її напрядуть... То вже націлений спис

Кожного кличе вперед, а той груди щитом прикриває,

Духом могутні, коли лютий спалахує бій?

Переклала Нінель Пащенко

 

Фрагмент 1 [уривок 2]

Вірте, завидная доля і славная - мужеві битись

Ради землі і дітей, любої ради жони з ворогом в січі.

Переклад невідомий***

 

 

Примітки

Фрагмент 1:"Μεχρις τευ κατακεισθε; κοτ' αλκιμον εξετε θυμον..." ("Доки ви будете лежнем лежать? Коли в серці своєму...")

Переклад Віталія Маслюка є повним, переклад Нінель Пащенко - це один фрагмент з середини елегії.

* Мойри - богині долі. Поети згадують то одну Мойру, то трьох, які прядуть нитку людського життя. Гесіод у "Теогонії" розповідає про трьох Мойр, дочок Ночі: Клото (та, що пряде), Лахесіс (та, що визначає долю), Антропос (неминуча).

** Мов півбогам - за грецькою міфологією півбогами були нащадки шлюбів безсмертних богів із смертними жінками і навпаки.

*** Переклад з книги: І.М.Тронський. Історія античної літератури / Пер. з рос. - К.: Радянська школа, 1954. - С.: 93.

 


© www.ae-lib.narod.ru, 2009